Параноя та маячення — це терміни, які застосовуються у психіатрії. Вони означають стани, які часто переплітаються при розвитку психічних захворювань. Параноїдальні ідеї та маячення можуть спостерігатися при різних психічних розладах, включаючи шизофренію та манію, а також депресію, зловживання психоактивними речовинами або деменцію. У хворих на шизофренію часто відзначаються маячні ідеї та параноя. Насправді найпоширеніша форма шизофренії називається параноїдною шизофренією¹, а маячні ідеї є частим симптомом захворювання¹.
 
У просторіччі ці два терміни часто застосовуються як синоніми. Хоча багато людей не зовсім розуміють значення цих понять, обидва терміни нерідко звучать у повсякденному житті, особливо при вираженні гніву стосовно іншої людини: «Це маячня!» або «Це твоя параноя!» Що ж насправді означають ці поняття? Й у чому відмінність між ними?

Маячення можна описати як «стійкі помилкові судження або висновки, які не піддаються переконанням, незважаючи на явне протиріччя дійсності»².Іншими словами, людина, яка висловлює маячні ідеї, не бажає змінювати свою думку, навіть за наявності фактів, які доводять, що її переконання неправильні та не обґрунтовані. Для кращого розуміння цього терміну нижче наведено кілька прикладів двох різних типів маячних ідей.
 

Маячні ідеї вважаються безглуздими «якщо вони абсолютно неправдоподібні, незрозумілі представникам тієї ж культури і не випливають зі звичайного життєвого досвіду»² Прикладом безглуздої примарної ідеї може бути переконаність у тому, що якась зовнішня сила видалила власні внутрішні органи людини та замінила їх на чужі, не залишивши ран і рубців. З іншого боку, впевненість у тому, що хворий перебуває під наглядом поліції, хоча докази цього відсутні, – приклад «повсякденного» маячення (яке не вважається безглуздим). Маячні ідеї розцінюються як безглузді, якщо їхній зміст пов’язаний із втратою контролю над власним мисленням або тілом. Нижче подані кілька прикладів²:

Іноді буває важко розмежувати маячні та надцінні ідеї². У цьому випадку слід враховувати, наскільки людина впевнена у правильності своїх висновків, навіть за наявності явних/обґрунтованих фактів, які підтверджують їх помилковість.

Параноя – «необґрунтована або перебільшена недовіра до оточуючих»³.” Люди, які страждають на параною, постійно підозрюють оточуючих в тому, що вони «намагаються нашкодити»³.” Паранояльні думки не є рідкістю і можуть виникати у будь-якої людини. Уявіть, наприклад, почуття чоловіка, який йде ввечері додому, а поруч із ним повільно їде автомобіль. Або жінка на виході з метро зауважує групу людей, які щось обговорюють і кидають в її бік погляди або навіть розглядають її. Неприємно, тривожно, і нема нічого незвичайного в тому, що людина, яка потрапила в подібну ситуацію, відчуває страх і побоюється за своє життя або майно..
 
Параноя стає проблемою тільки тоді, коли досягає клінічної значущості, тобто рівня маячних ідей. Надалі параноя переростає в маячення переслідування/параноїдне маячення, зміст якого полягає в тому, що інша людина, група осіб або організація намагаються нашкодити, обдурити, пограбувати чи вбити¹. Інші маячні ідеї, такі як нігілістичне маячення, маячення відчуження та навіювання думок, маячення впливу можуть погіршити параною, а, значить, і манію переслідування. Крім того, галюцинації, які являють собою «сенсорні відчуття (зорові, слухові, нюхові, смакові й тактильні) та виникають під час відсутності реального подразника»¹, також можуть призвести до розвитку параноїдного маячення. Людина відчуває галюцинації та вважає/відчуває, що вони реальні, у зв’язку з чим у неї з’являється страх/маячні ідеї, що ці галюцинації лунають з боку вороже налаштованих людей.

На закінчення необхідно відзначити, що маячні ідеї та параноя тісно пов’язані один з одним. Простіше кажучи, параноя – це необґрунтований або перебільшений страх перед іншими людьми, який може досягти рівня маячення, коли людину неможливо переконати навіть за допомогою вагомих доказів. Часто маячення переростає у параноїдне маячення. Отже, параноя (тяжкого ступеня) може вважатися одним із типів маячних ідей, тоді як маячні ідеї в цілому – це ширша група. Маячні ідеї можуть розвиватися за відсутності параної, і навпаки. І маячення, і параноя можуть відрізнятися за ступенем тяжкості й у тяжких випадках призводити до інвалідизації.