Шизофренія та залежності

Хворі на шизофренію часто вживають психоактивні речовини та алкоголь.¹ Подібна поведінка належить до дисфункціональних механізмів поведінки опанування себе, яка допомагає ніби контролювати симптоми хвороби та почуватися краще.²

Чим частіше відбувається вживання психоактивних речовин з метою полегшити симптоми шизофренії, тим вищим є ризик розвитку залежності.² Результати досліджень вказують на те, що приблизно у половини пацієнтів із психічними захворюваннями у пізнішому періоді життя спостерігається зловживання психоактивними речовинами та/або тенденція до розвитку залежності від наркотиків або алкоголю.³ Показано, що більше 8 мільйонів дорослих людей із психічними розладами (3,4% від усього дорослого населення) зловживають психоактивними речовинами та/або алкоголем, а кількість дорослих людей, у яких протягом попереднього року одночасно спостерігалося серйозне психічне захворювання та психічний розлад, пов’язаний із вживанням психоактивних речовин, становить 2,6 мільйона осіб.³

Однак деякі дані припускають існування причинно-наслідкового зв’язку між вживанням певних психоактивних речовин та симптомами шизофренії.⁴ Наприклад, застосування диетиламіду лізергінової кислоти (ЛСД) та інших галюциногенних речовин може сприяти розвитку гострих симптомів розладу,⁵ а вживання марихуани – індукувати дебют шизофренії у деяких осіб завдяки ефектам діючої речовини (тетрагідроканнабінолу, або ТГК).⁶ ТКГ має могутній вплив на головний мозок, порушує здатність до логічного мислення. У людини, яка вживає марихуану (незалежно від стану психічного здоров’я), спостерігається дезорганізація та зміна функції головного мозку, а потім розвивається ряд транзиторних симптомів, які зазвичай пов’язані з шизофренією.⁶ З часом вплив психоактивної речовини на нервову систему збільшує ймовірність розвитку захворювання, особливо у осіб з іншими істотними факторами ризику розвитку шизофренії.⁷

Більше того, вживання алкоголю підвищує ризик гострої або хронічної шкоди здоров’ю пацієнта й може провокувати розвиток психотичних епізодів або посилювати перебіг психічного захворювання.⁸ Зловживання алкоголем збільшує ймовірність розвитку шизофренії більше, ніж зловживання галюциногенами.⁹ У той же час, хворі на шизофренію, які мають пристрасть до психоактивних речовин, не мають бажання боротися із залежністю.¹⁰ Така ситуація призводить до рецидивів та втрати можливостей для повноцінної реабілітації^10,11.

Результати кількох досліджень вказують на взаємозв’язок психічних розладів та схильності до «поганих» звичок, включаючи патологічний потяг до азартних ігор.^12-14 Аналіз даних у відповідних вибірках свідчить про те, що ігроманія асоціюється з проблемами із законом, взяттям під варту та іншими несприятливими для здоров’я хворого на шизофренію наслідками.¹⁴ Стресові чинники збільшують ризик розвитку гострих психотичних епізодів.¹⁴

IСлід відзначити, що ряд досліджень підтверджує існування патологічного потягу до азартних ігор у сім’ях пацієнтів із психічними розладами.¹⁵ Однак у даний час не видається можливим встановити, поєднання цих захворювань обумовлене генетичною схильністю, умовами зовнішнього середовища чи поєднанням факторів.¹⁶ Епідеміологічні дані показують, що в групі підвищеного ризику – молоді чоловіки, які захворіли на шизофренію, із самого початку з низьким рівнем доходу та соціальним статусом. ^17,18

З метою лікування патологічного потягу до азартних ігор вивчалися різні лікарські препарати і методи поведінкової психотерапії, однак пацієнтів із психотичними розладами з досліджень, як правило, виключали.¹⁹
Клініцисти повинні оцінювати потенційні негативні наслідки, пов’язані з азартними іграми, у пацієнтів із шизофренією, особливо тих, хто перебуває в реабілітаційному періоді або активно зловживає психоактивними речовинами та/або алкоголем. Існує необхідність подальшого вивчення потенційного ризику і взаємозв’язку захисних механізмів при патологічному потягу до азартних ігор у пацієнтів із психотичними розладами. Крім того, слід вивчити можливі методи лікування таких пацієнтів.

Насамкінець, існують дані про зв’язок між зловживанням різними психоактивними речовинами або алкоголем та підвищеним ризиком розвитку шизофренії у пізнішому періоді життя. Для профілактики наркоманії, алкоголізму, ігроманії у людей, які страждають на шизофренію, необхідно вивчати мотиваційний фактор, знаходити варіанти терапії, які допомагали б змінити спосіб життя людини, наповнити її життя змістом і позитивними емоціями.