Гендерні відмінності в результатах лікування частковими агоністами дофаміну при шизофренії: поздовжнє (лонгітюдне) 18-місячне натуралістичне[1] спостереження із застосуванням карипразину
C. Carmassi1, V. Pedrinelli1,2,3, S. Fantasia1, D. Gravina1, L. Massoni1, V. Dell’Oste1,4, C.A. Бертеллоні1,3, Л. Делл’Оссо1
- Пізанський університет, кафедра клінічної та експериментальної медицини, Піза, Італія.
- Університет Сієни, факультет біотехнології, хімії та фармації, Сієна, Італія.
- Azienda USL Toscana Nord-Ovest, факультет психічного здоров’я та наркології, Масса, Італія.
- Azienda USL Toscana Centro, факультет психічного здоров’я та наркології, Монтекатіні-Терме, Італія.
Передісторія питання
Карипразин – антипсихотичний лікарський засіб третього покоління, схвалений для лікування шизофренії. Дані літератури свідчать про ефективність карипразину для лікування широкого спектру симптомів, з хорошою переносимістю та профілем безпеки [1, 2, 3]. Проте, в літературі мало даних про реальних пацієнтів, особливо коли досліджується його довгострокова ефективність і порівнюються результати відповідно до стáті пацієнтів. У цьому контексті мета даного дослідження полягає в тому, щоб дослідити вплив лікування карипразином на конкретні психопатологічні сфери та його побічні ефекти шляхом порівняння результатів відповідно до стáті пацієнтів після тривалого лікування в реальному житті.
Методи
До цього натуралістичного довгострокового дослідження було включено вибірку з 20 осіб із діагнозом «Шизофренія», яким було призначене лікування карипразином. Оцінка включала: таблицю даних для соціально-демографічних і клінічних характеристик, SCID2, шкалу оцінки позитивних і негативних симптомів (PANSS) [4] для симптомів психотичного спектру та шкалу Сент-Ганса (SHRS) [5] для відслідковування екстрапірамідних побічних ефектів. Оцінку стану пацієнтів проводили кваліфіковані психіатри або ординатори психіатрії з Університету Пізи перед початком лікування карипразином (T0) і через 6 (T1), 12 (T2) і 18 місяців (T3). Залежно від характеристик залучених змінних, дослідники використовували хі-квадрат, парний t-критерій, непараметричний критерій Вілкоксона. Усі статистичні аналізи проводили за допомогою пакету програм SPSS3, версія 22.0 (SPSS Inc.), і значення p < 0,5 вважалося статистично значущим.
Результати
Загальна вибірка пацієнтів мала середній вік 43,3 ± 9,7 років, карипразин призначався у середній добовій дозі 3,8 ± 1,4 мг; вибірка включала 11 (55%) жінок. На початковому етапі не спостерігалося істотних відмінностей у соціально-демографічних і клінічних характеристиках між стáтями. Середні показники PANSS загалом і за субдоменами продемонстрували значне зниження в усіх точках протягом спостереження, але це не було статистично значущим для загальної вибірки, групи жінок і чоловіків (за винятком негативної шкали на точках T2 і T3 та позитивних симптомів на T3 у загальній вибірці, p < 0,05). Проте на точці Т1 ретельний аналіз, зосереджений на окремих пунктах, показав у жінок статистично значуще зниження показників позитивних симптомів за шкалою PANSS (марення, концептуальна дезорганізація, галюцинаторна поведінка, збудження), а також зниження показників негативних симптомів за шкалою PANSS (притуплений афект, емоційна замкнутість, пасивна соціальна замкнутість) і покращення балів за загальними психопатологічними показниками зі значним зниженням показників напруження, депресії та занепокоєння (p < 0,05). Навпаки, у чоловіків спостерігалося статистично значуще зниження лише за пунктом про стереотипні рухи (p < 0,05). Екстрапірамідні симптоми були переважно слабкими. Помірні або легко-середні форми зустрічалися у жінок у вигляді паркінсонізму (27,3%) і дистонії (27,3%), а у чоловіків – у вигляді паркінсонізму (11,1%) або психічної та моторної акатизії (11,1%).
Висновки
Карипразин підтвердив свою високу ефективність, особливо при лікуванні жінок, у яких спостерігалося помітніше покращення ширшого спектру симптомів, окрім іншого профілю переносимості. Наші результати підтверджують докази на користь гендерно-специфічного лікування шизофренії та вказують на необхідність подальших поздовжених досліджень, спрямованих на гендерно-адаптовану медицину.
Список літератури
[1] Csehi, R., Dombi, Z.B., Sebe, B., Molnár, M.J. 2022 Real-Life Clinical Experience With Cariprazine: A Systematic Review of Case Studies. Front Psychiatry. 13:827744. [2] Culpepper, L., Vieta, E., Kelly, D.L., Patel, M.D., Szatmári, B., Hankinson, A., Earley, W.R. 2022 Minimal Effects of Cariprazine on Prolactin Levels in Bipolar Disorder and Schizophrenia. Neuropsychiatr Dis Treat. 18:995-1011. [3] Carmassi, C., Dell’Oste, V., Bertelloni, C.A., Diadema, E., Avella, M.T., Simoncini, M., et al. 2019 Clinical experiences with cariprazine in schizophrenic patients with comorbid substance abuse. Evid based Psychiatric Care. 05(Suppl. 03):11–4. [4] Kay, S.R., Fiszbein, A. & Opler, L.A. 1987 The Positive and Negative Syndrome Scale for schizophrenia. Schizophr Bull 13:261-76. [5] Gerlach, J., Korsgaard, S., Clemmesen, P., Lauersen, A.M., Magelund, G., Noring, U., Povlsen, U.J., Bech, P., Casey, D.E. 1993 The St. Hans Rating Scale for extrapyramidal syndromes: reliability and validity. Acta Psychiatr Scand. 87(4):244-52.
Конфлікт інтересів
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
1Натуралістичне дослідження (у медицині) – вид клінічного дослідження, який передбачає лікування у звичайних (природних, реальних) умовах, на противагу лікуванню, жорстко визначеному протоколом дослідження. – Прим. перекл.
2SCID – структуроване клінічне інтерв’ю виявлення психічних порушень (англ. Structured Clinical Interview for DSM). – Прим. перекл.
3SPSS – пакет програм обробки статистичних даних для суспільних наук (англ. Statistical Package for Social Sciences) – прим. Перекл.
Gender differences in dopamine partial agonists treatment in schizophrenia: a longitudinal 18 month naturalistic follow up with cariprazine
C. Carmassi1, V. Pedrinelli 1,2,3, S. Fantasia1, D. Gravina1, L. Massoni1, V. Dell’Oste1,4 , C.A. Bertelloni1,3 , L. Dell’Osso1
Завантажити статтю у .pdf форматіЗавантажити статтю у .pdf