У даному розділі:

Для лікарів

Для усіх

Корекція акатизії

  • Акатизія – це найпоширеніший побічний ефект, пов’язаний з лікуванням карипразином1
  • У клінічних дослідженнях при прийомі карипразину був зареєстрований, в основному, легкий або помірний ступінь тяжкості акатизії та екстрапірамідних симптомів (ЕПС)1
  • Акатизія могла виникати на ранніх етапах лікування і залежала від дози карипразину2,3
  • Відсоток пацієнтів, які перервали лікування через акатизію та ЕПС, був низьким1
  • Для лікування акатизії були використані препарати, рекомендовані для купірування ЕПС (в тому числі пропранолол)2,3
  • Пов’язана із застосуванням карипразину акатизія була оборотною у більшості пацієнтів, за умови належного догляду2,3

У даному розділі:

Чи становить акатизія проблему?

Акатизія – поширений побічний ефект лікування антипсихотичними препаратами. Як правило, акатизія розглядається як порушення моторики або екстрапірамідний розлад з ознаками сенсорних розладів (наприклад, збуджений стан, потреба в постійному русі)4. Реєстрована частота акатизії при застосуванні антипсихотичних препаратів другого покоління варіює, але вона може бути досить високою, залежно від властивостей препарату5,6. Фактори ризику розвитку акатизії на тлі прийому антипсихотика – прийом великої дози препарату або її швидке збільшення. Є дані, що акатизія – небажане явище.
Базові рекомендації щодо купірування стану полягають у зниженні дози препарату, що може допомогти зменшити дискомфорт пацієнта і покращити дотримання режиму лікування.
Низка препаратів, включаючи бета-блокатори (наприклад, пропранолол і метопролол) та антихолінергічні препарати (наприклад, біпериден, тригексифенідил та бензтропін), можуть застосовуватися для полегшення симптомів акатизії 4.


Екстрапірамідні симптоми – поширене небажане явище

Про екстрапірамідні симптоми, в першу чергу, про акатизії, часто повідомлялося як про небажані явища при лікуванні карипразином2,3.
Дані про випадки акатизії, які наводяться в даному розділі, ґрунтуються на об’єднаних результатах чотирьох короткострокових 6-тижневих досліджень [RGH-MD-03 [NCT00404573], RGH-MD-16 [NCT00694707], RGH-MD-04 [NCT01 104766], RGH-MD-05 [NCT01104779])3 та 2 довгострокових 48-тижневих відкритих досліджень безпечності (RGH-MD-17 [NCT00839852], RGH-MD-11 [NCT01104792])2
Був вивчений анамнез 2048 пацієнтів, які отримували карипразин (так само враховувалися матеріали 1 довгострокового 26-тижневого дослідження лікування пацієнтів із негативними симптомами шизофренії (RGH-188-005 [EudraCT 2012-005485-36]) та 1 довгострокового дослідження [до 92 тижнів], в якому оцінювалася можливість збереження ефекту терапії карипразином (RGH-MD-06 [NCT01412060])7. Хворим був призначений карипразин у діапазоні доз 1,5-6 мг/добу. 683 людини з контрольної групи отримували плацебо. Частота розвитку акатизії склала 14,6% для групи карипразину та 3,4% для групи плацебо7. У більшості випадків, інтенсивність небажаного явища була помірною, і ці симптоми рідко призводили до припинення участі в дослідженнях1.
Низький відсоток пацієнтів, які перервали терапію, потенційно означає, що акатизія є явищем, яке може на прийнятному рівні коригуватися у клінічних умовах2,3.

ПоказникПлацебо
N=683
n (%)
Карипразин
N=2048
n (%)
Пацієнти з акатизією (n)23 (3.4)299 (14.6)

Методи корекції акатизії, запропоновані в дослідженнях карипразину

Про перші прояви акатизії пацієнти, як правило, повідомляли протягом перших 6 тижнів лікування карипразином. Також був виявлений взаємозв’язок розвитку небажаного явища і призначеної дози препарату7.
Ймовірність появи акатизії при прийомі низьких доз карипразину була нижчою (1,5 мг: 7,8%, 3 мг: 15,7%, 4,5 мг: 9,1%, 6 мг: 18,0%)7.
Більшість пацієнтів додатково приймали препарати для купірування ЕПС, акатизії, зниження рівня збудження2,3. Наприклад, їм призначали пропранолол разом із дифенгідраміном, бензтропін або їх аналоги2,3.
Середня тривалість акатизії у короткострокових дослідженнях становила 24 дні для пацієнтів, які отримували карипразин, та 29 днів для пацієнтів, які отримували плацебо3.


Чи існує ризик суїциду у пацієнтів з акатизією, які отримують лікування карипразином?

За відсутності своєчасної діагностики та лікування акатизії у пацієнтів на тлі прийому інших атипових антипсихотиків, могли виникати суїцидальні думки та агресивна поведінка6. Важливо відзначити, що в програмі лікування шизофренії карипразином ніякого зв’язку між акатизією і схильністю до суїциду не спостерігалося. У жодного з пацієнтів, які померли в результаті суїциду (0,3%), із тих, які брали участь у фазі клінічної розробки карипразину, не була зареєстрована висока частота акатизії.
Безпечне застосування карипразину за умови раннього виявлення та пом’якшення наслідків виникаючої акатизії/збудженого стану і запобігання суїциду повинні забезпечуватися індивідуальним режимом прийому препарату з ретельним моніторингом стану пацієнта на початку лікування. На старті терапії варто вибирати найнижчі дієві підтримуючі дози карипразину 7.


(Реагіла® УКР: UA/17545/01/01, UA/17545/01/02, UA/17545/01/03, UA/17545/01/04 від 12.08.2019) №1772 від 12.08.2019. З інструкцією можна ознайомитися на сайті

Джерела:

  1. Reagila SmPC.
  2. Nasrallah, H. A. et al. The safety and tolerability of cariprazine in long-term treatment of schizophrenia: A post hoc pooled analysis. BMC Psychiatry (2017) doi:10.1186/s12888-017-1459-z.
  3. Earley, W. et al. Safety and tolerability of cariprazine in patients with acute exacerbation of schizophrenia: A pooled analysis of four phase II/III randomized, double-blind, placebo-controlled studies. Int. Clin. Psychopharmacol. 32, 319–28 (2017).
  4. Lohr, J. B., Eidt, C. A., Alfaraj, A. A. & Soliman, M. A. The clinical challenges of akathisia. CNS Spectr. 20, 1–16 (2015).
  5. Kumar, R. & Sachdev, P. S. Akathisia and second-generation antipsychotic drugs. Curr. Opin. Psychiatry 22, 293–299 (2009).
  6. Kane, J. M. et al. Akathisia: An updated review focusing on second-generation antipsychotics. J. Clin. Psychiatry 70, 627–643 (2009).
  7. EMA. Reagila Assessment Report. https://www.ema.europa.eu/en/documents/assessment-report/reagila-epar-public-assessment-report_en.pdf.
  8. Salem, H., Nagpal, C., Pigott, T. & Teixeira, A. L. Revisiting Antipsychotic-induced Akathisia: Current Issues and Prospective Challenges. Curr. Neuropharmacol. 15, 789–798 (2017).

Current opinion in Psychiatry

Акатизія та антипсихотичні препарати другого покоління
Kumar R, Sachdev PS
Curr Opin Psychiatry 2009; 22(3):293-99.
«Незважаючи на те, що акатизія менш поширена при застосуванні антипсихотичних препаратів другого покоління, ніж при застосуванні препаратів першого покоління, це явище залишається клінічно важливим; отже, лікуючі лікарі повинні мати знання в галузі діагностики та лікування даного стану».
Login to Unlock

Механізм дії препарату Реагіла®Механізм дії препарату Реагіла®

(Реагіла® УКР: UA/17545/01/01, UA/17545/01/02, UA/17545/01/03, UA/17545/01/04 від 12.08.2019) Терапевтичний ефект карипразину забезпечується комбінацією частков(Реагіла® УКР: UA/17545/01/01, UA/17545/01/02, UA/17545/01/03, UA/17545/01/04 від 12.08.2019) Терапевтичний ефект карипразину забезпечується комбінацією частков

Далі…
Login to Unlock

Дозування препарату Реагіла®Дозування препарату Реагіла®

(Реагіла® УКР: UA/17545/01/01, UA/17545/01/02, UA/17545/01/03, UA/17545/01/04 від 12.08.2019) Спираючись на дані клінічних досліджень, повідомлення про переноси(Реагіла® УКР: UA/17545/01/01, UA/17545/01/02, UA/17545/01/03, UA/17545/01/04 від 12.08.2019) Спираючись на дані клінічних досліджень, повідомлення про переноси

Далі…

Приєднатися до Клубу

Showing 0 result(s).
Please log in to see 0 more result(s).