У даному розділі:

Для лікарів

Для усіх

Препарат Реагіла®: дія на негативні симптоми шизофренії

  • Застосування карипразину може бути дієвішим відносно негативних симптомів шизофренії, порівняно з рисперидоном3
  • Системна дія карипразину щодо негативних симптомів може бути пов’язана з полегшенням окремих проявів даного симптомокомплексу4
  • Застосування карипразину може сприяти зміні підходів до лікування шизофренії, відкриваючи можливості для купірування негативних симптомів шизофренії3

У даному розділі:

Проблема первинних негативних симптомів

Негативні симптоми шизофренії можуть виникати у вигляді первинних симптомів (основа патофізіології шизофренії), або у вигляді вторинних симптомів, які пов’язані або спричинені іншими факторами, такими як позитивні симптоми, афективні розлади або побічна дія лікарських препаратів1.
Вторинні негативні симптоми часто купіруються при усуненні першопричини. Наприклад, негативні симптоми, обумовлені позитивними симптомами, можуть нівелюватися при полегшенні психотичного стану2.
Вторинні негативні симптоми часто купіруються при усуненні першопричини. Наприклад, негативні симптоми, обумовлені позитивними симптомами, можуть нівелюватися при полегшенні психотичного стану3.


Вплив карипразину на негативні симптоми шизофренії

Карипразин порівняно з рисперидоном при лікуванні стійких та домінуючих негативних симптомів шизофренії3,25 (Eudra CT number: 2012-005485-36)

Можливості терапії стійких та домінуючих негативних симптомів шизофренії були оцінені під час міжнародного, загальноєвропейського, багатоцентрового, рандомізованого, подвійного сліпого дослідження у фазі 3b. Пацієнтам був призначений досліджуваний препарат і засіб порівняння. Спостереження йшло паралельно у двох групах. Пацієнти приймали фіксовану/змінну дозу препарату. Усі пацієнти досягли повноліття, були в стабільному стані, у клінічній картині переважали негативні симптоми шизофренії. Дослідження проводилося відповідно до протоколів ЕMA (Європейське медичне агентство) і FDA (Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США)6,7.
Досліджуваним препаратом був карипразин. Препаратом порівняння – рисперидон, атиповий антипсихотичний препарат, який часто призначається хворим на шизофренію. Цільова доза рисперидону склала 4 мг/добу. Вона була обрана у зв’язку з низьким ризиком розвитку екстрапірамідних симптомів8.
Рисперидон був обраний з числа антипсихотичних препаратів другого покоління на підставі наступних критеріїв.
Відповідно до результатів масштабного метааналізу, чотири антипсихотичні препарати (оланзапін, рисперидон, амісульприд та клозапін) є дієвішими для лікування негативних симптомів, аніж антипсихотичні препарати першого покоління, хоча перевага жодного з них, порівняно з іншими трьома препаратами, не була доведена9. Будь-який із цих препаратів міг бути використаний в якості активного препарату порівняння. Остаточний вибір був зроблений на користь рисперидону, оскільки клозапін не використовується як препарат першої лінії терапії шизофренії10. Оланзапін міг потенційно призвести до спотворення дизайну дослідження через ризик виражених побічних дій засобу11. Найчастіше спостерігається збільшення ваги пацієнта12. Оскільки мета дослідження полягала у збереженні стабільних позитивних симптомів та покращенні негативних симптомів, вибір дози амісульприду був би проблематичним. Крім того, існують дані дослідження, в якому було виявлено, що в разі рецидиву доза амісульприду не може бути скоригована. Додаткові аспекти полягали в тому, що амісульприд недоступний у різних європейських країнах і має профіль побічної дії, відмінний від профілю побічної дії карипразину (більша частота седативної дії). З урахуванням усіх цих аспектів, було прийнято рішення про застосування рисперидону в якості найкращого можливого препарату порівняння, оскільки ідеального варіанту не існує.
Для того, щоб гарантувати, що зміна вираженості негативних симптомів не була вторинною стосовно покращень в інших доменах симптомів, пацієнти з позитивними симптомами, симптомами помірної або тяжкої депресії, або клінічно значущим паркінсонізмом були виключені з дослідження.
Також застосовувалися додаткові критерії включення і виключення для забезпечення достовірності оцінювання негативних симптомів, та виключення ризику впливу на негативні симптоми змін інших симптомокомплексів3.
У дослідженні були передбачені 3 періоди:
• 4-тижневий вступний проспективний період;
• 26-тижневий період рандомізованого лікування у 2 фазах (1:1) у подвійному сліпому режимі (2-тижневий період перехресного підбору дози, в якому доза при рандомізованому лікуванні була підвищена до цільової та попередній антипсихотичний препарат був відмінений, а також 24-тижневий період підтримання цільової дози);
• 2-тижневий період подальшого спостереження для оцінювання безпечності.
Пацієнти отримували цільові дози карипразину 4,5 мг/добу (n = 227) або рисперидону 4,0 мг/добу (n = 229) 3,25.


Дизайн дослідження


Дизайн дослідженняДизайн дослідження


Основним критерієм ефективності терапії була зміна оцінки негативних симптомів за шкалою PANSS (PANSS-FSNS)13 на 26 тижні дослідження щодо вихідних значень. Вищі оцінки (бали) вказували на вираженішу тяжкість симптомів шизофренії у піддослідних.
Шкала PANSS є модифікованою шкалою, порівняно із субшкалами оцінки негативних симптомів PANSS (за винятком 2 когнітивних показників за субшкалою оцінки негативних симптомів, і включає 2 показники загальної психопатології, які належать до негативних симптомів) 3.

PANSS. Негативні симптомиСубшкалаФактор
N1. Сплощений афектxx
N2. Емоційне відчуженняxx
N3. Відсутність контактуxx
N4. Пасивність/апатія, соціальне відчуженняxx
N5. Порушення абстрактного мисленняx
N6. Відсутність спонтанності та плавного плину мовленняxx
N7. Стереотипне мисленняx
G7. Рухова загальмованістьx
G16. Виражена соціальна ізоляціяx

Джерела: Marder, S. R., Davis, J. M. & Chouinard, G. The effects of risperidone on the five dimensions of schizophrenia derived by factor analysis: Combined results of the North American trials. J. Clin. Psychiatry 58, 538–546 (1997)13; Kay, S. R., Fiszbein, A. & Opler, L. A. The positive and negative syndrome scale (PANSS) for schizophrenia. Schizophr. Bull. 13, 261–276 (1987)14 (Графічне представлення текстових даних)
Статистично значущий поділ результатів терапії між групами був відзначений на 14 тижні та зберігався до кінця дослідження. Середня різниця за методом найменших квадратів (LSMD) склала -1,46 (95% довірчий інтервал (CI), -2,39, 0,53; P = 0,0022; величина ефекту = 0,31)5.


Зміна оцінки за шкалою PANSS-FSNS щодо вихідної оцінки симптомів

Зміна оцінки за шкалою PANSS-FSNS щодо вихідної оцінки симптомівЗміна оцінки за шкалою PANSS-FSNS щодо вихідної оцінки симптомів


Відповідь на терапію (зниження балу за шкалою PANSS-FSNS на ≥ 20% до 26 тижня) була досягнута у значно більшої кількості пацієнтів, які отримували карипразин (69%), ніж у пацієнтів, які отримували рисперидон (58%) (відношення шансів = 2,08; P – 0,0022).
При проведенні ретроспективного аналізу результат лікування був також оцінений відповідно до зниження оцінки за шкалою PANSS-FSNS – на ≥ 30% до 26 тижня терапії. Частота відповіді була знову значно вищою у пацієнтів, які отримували карипразин (50%), ніж у пацієнтів, які отримували рисперидон (36%) (P = 0,0033).
Результати дослідження показали, що пацієнти краще відповідають на лікування карипразином, ніж рисперидоном. 3

пацієнти краще відповідають на лікування карипразином, ніж рисперидономпацієнти краще відповідають на лікування карипразином, ніж рисперидоном

«Наскільки нам відомо, це дослідження є першим масштабним дослідженням, проведеним за участі хворих на шизофренію з домінуючими негативними симптомами. Дослідження дозволило отримати дані про клінічно значущі покращення при проведенні монотерапії антипсихотичним препаратом; крім того, у даному дослідженні була виявлена значна перевага одного антипсихотичного препарату нового покоління, порівняно з іншим препаратом»3

Дія карипразину на негативні симптоми

Різнорідність негативних симптомів вказує на можливі відмінності між основними патофізіологічними механізмами їх появи та психопатологічними результатами їх впливу на стан хворого15,16. Розуміння того, яким чином карипразин впливає на усі можливі варіанти проявів негативних симптомів, може дозволити оцінити ефективність лікування в цілому.
Зміни окремих показників негативних симптомів, виміряних за шкалою PANSS, і чинників, які базуються на PANSS, були досліджені під час проведення ретроспективних аналізів4. Різниця в середній зміні показників щодо вихідних значень була статистично значущою на користь карипразину, порівняно з рисперидоном, за більшістю показників субшкали оцінки негативних симптомів PANSS, а також за загальним результатом оцінки за даною субшкалою.
Слід зазначити, що середній бал, який показує зміни за кількома показниками, призначений для оцінки ключових конструктів негативних симптомів, був статистично значущим на користь карипразину: сплощений афект, абулія (вимірювана за показником N2, емоційне відчуження), асоціальність (вимірювана за показниками N3, неконтактність, і N4 – пасивне/апатичне соціальне відчуження)4. Хоча в субшкалі негативних симптомів відсутній показник ангедонії, покращення при застосуванні карипразину може бути оцінене при аналізі змін у таких показниках як N2 і N4 (критерії зниження рівня зацікавленості, соціальної залученості).
Слід зазначити, що при оцінюванні критерію «стереотипність мислення» не було виявлено суттєвих відмінностей між групами пацієнтів. Але даний показник вже не входить до домену негативних симптомів4.


Субшкала оцінки негативних симптомів PANSS

Субшкала оцінки негативних симптомів PANSSСубшкала оцінки негативних симптомів PANSS


PANSS: основні фактори

Структура негативних симптомів багатовимірна, і дані досліджень, як правило, підтверджують правомірність використання моделі, яка базується на оцінці 2-5 факторів17.
Найстабільніші та найвідтворюваніші моделі ґрунтуються на 2 факторах, які можна об’єднати у субдомени:
• знижена експресія (сплощений афект та алогія);
• абулія, асоціальність, ангедонія.
Описане вище дослідження, в якому порівнювали дію карипразину та рисперидону, було оцінене за допомогою створення декількох моделей, які базувалися на факторах PANSS13,18-23. У всіх факторних моделях було продемонстроване статистично значуще покращення при застосуванні карипразину, порівняно з рисперидоном4.

PANSS: основні факториPANSS: основні фактори

«Дослідження, результати якого свідчать про те, що кластери окремих показників можуть представляти різні патофізіологічні механізми негативних симптомів, вказує на те, що полегшення різних симптомів і факторів може означати наявність у карипразину широкого спектру дії»4

Лікування негативних симптомів шизофренії

Можливості монотерапії карипразином та переваги вибору даного препарату для лікування пацієнтів з домінуючими негативними симптомами були обґрунтовані результатами досліджень3.
Прийом карипразину може сприяти полегшенню негативних симптомів шизофренії, хронічних проявів хвороби, які істотно знижують якість життя пацієнта.
До теперішнього часу вважалося, що негативні симптоми погано відповідають на терапію. Не у всіх пацієнтів при прийомі того чи іншого антипсихотика спостерігалося купірування негативних симптомів. З огляду на наявність незадоволеної медичної потреби, спираючись на дані досліджень3, карипразин був запропонований в якості першого кроку в лікуванні негативних симптомів шизофренії24. Однак не варто забувати і про потенціал додаткових методів терапії.


(Реагіла® УКР: UA/17545/01/01, UA/17545/01/02, UA/17545/01/03, UA/17545/01/04 від 12.08.2019) №1772 від 12.08.2019. З інструкцією можна ознайомитися на сайті

Джерела:

  1. Krause, M. et al. Antipsychotic drugs for patients with schizophrenia and predominant or prominent negative symptoms: a systematic review and meta-analysis. Eur. Arch. Psychiatry Clin. Neurosci. 268, 625–639 (2018).
  2. Leucht, S. et al. Sixty years of placebo-controlled antipsychotic drug trials in acute schizophrenia: Systematic review, Bayesian meta-analysis, and meta-regression of efficacy predictors. Am. J. Psychiatry 174, 927–942 (2017).
  3. Németh, G. et al. Cariprazine versus risperidone monotherapy for treatment of predominant negative symptoms in patients with schizophrenia: a randomised, double-blind, controlled trial. Lancet 389, 1103–1113 (2017).
  4. Fleischhacker, W. et al. The efficacy of cariprazine in negative symptoms of schizophrenia: Post hoc analyses of PANSS individual items and PANSS-derived factors. Eur. Psychiatry 58, 1–9 (2019).
  5. Buchanan, R. W. Persistent Negative Symptoms in Schizophrenia: An Overview. Schizophr. Bull. 33, 1013–1022 (2007).
  6. Laughren, T. & Levin, R. Food and drug administration commentary on methodological issues in negative symptom trials. Schizophr. Bull. 37, 255–256 (2011).
  7. EMA. Guideline on clinical investigation of medicinal products, including depot preparation in the treatment of schizophrenia. (2012).
  8. Risperidone smpc. http://mri.cts-mrp.eu/download/NL_H_1078_002_FinalPI.pdf.
  9. Leucht, S. et al. Second-generation versus first-generation antipsychotic drugs for schizophrenia: a meta-analysis. Lancet 373, 31–41 (2009).
  10. Clozapine smpc. https://www.medicines.org.uk/emc/product/4411/smpc.
  11. Olanzapine smpc. https://www.medicines.org.uk/emc/product/4091/smpc.
  12. Amisulpride smpc. https://www.medicines.org.uk/emc/product/4091/smpc.
  13. Marder, S. R., Davis, J. M. & Chouinard, G. The effects of risperidone on the five dimensions of schizophrenia derived by factor analysis: Combined results of the North American trials. J. Clin. Psychiatry 58, 538–546 (1997).
  14. Kay, S. R., Fiszbein, A. & Opler, L. A. The positive and negative syndrome scale (PANSS) for schizophrenia. Schizophr. Bull. 13, 261–276 (1987).
  15. Bucci, P. & Galderisi, S. Categorizing and assessing negative symptoms. Curr. Opin. Psychiatry 30, 201–208 (2017).
  16. Galderisi, S., Mucci, A., Buchanan, R. W. & Arango, C. Negative symptoms of schizophrenia: new developments and unanswered research questions. The Lancet Psychiatry 5, 664–677 (2018).
  17. Blanchard, J. J. & Cohen, A. S. The structure of negative symptoms within schizophrenia: Implications for assessment. Schizophr. Bull. 32, 238–245 (2006).
  18. Liemburg, E. et al. Two subdomains of negative symptoms in psychotic disorders: Established and confirmed in two large cohorts. J. Psychiatr. Res. 47, 718–725 (2013).
  19. Khan, A. et al. Negative symptom dimensions of the positive and negative syndrome scale across geographical regions: Implications for social, linguistic, and cultural consistency. Innov. Clin. Neurosci. 14, 30–40 (2017).
  20. White, L. et al. Empirical assessment of the factorial structure of clinical symptoms in schizophrenia: A multisite, multimodel evaluation of the factorial structure of the positive and negative syndrome scale. Psychopathology 30, 263–274 (1997).
  21. Fervaha, G., Foussias, G., Agid, O. & Remington, G. Motivational and neurocognitive deficits are central to the prediction of longitudinal functional outcome in schizophrenia. Acta Psychiatr. Scand. 130, 290–299 (2014).
  22. Purnine, D. M., Carey, K. B., Maisto, S. A. & Carey, M. P. Assessing positive and negative symptoms in outpatients with schizophrenia and mood disorders. J. Nerv. Ment. Dis. 188, 653–661 (2000).
  23. Meltzer, H. Y. et al. Lurasidone in the treatment of schizophrenia: A randomized, double-blind, placebo- and olanzapine-controlled study. Am. J. Psychiatry 168, 957–967 (2011).
  24. Cerveri, G., Gesi, C. & Mencacci, C. Pharmacological treatment of negative symptoms in schizophrenia: update and proposal of a clinical algorithm. Neuropsychiatr. Dis. Treat. 15, 1525–1535 (2019).
  25. Reagila SmPC.

European Psychiatry

Ефективність карипразину при негативних симптомах шизофренії: ретроспективний аналіз окремих показників за шкалою PANSS та факторів, які базуються на PANSS
Fleischhacker W, Galderisi S, Laszlovszky I, Szatmári B, Barabássy Á, Acsai K, Szalai E, Harsányi J, Earley W, Patel M, Németh G.
Eur Psychiatry 2019; 58:1-9.
«Дослідження, результати якого свідчать про те, що зміни окремих показників можуть відображати різні патофізіологічні механізми розвитку негативних симптомів, вказує на те, що полегшення різних симптомів і факторів може означати наявність у карипразину широкого спектру дії»
Login to Unlock

Препарат Реагіла®: щоденний контрол…Препарат Реагіла®: щоденний контрол…

(Реагіла® УКР: UA/17545/01/01, UA/17545/01/02, UA/17545/01/03, UA/17545/01/04 від 12.08.2019) Полегшення негативних симптомів шизофренії має супроводжуватися по(Реагіла® УКР: UA/17545/01/01, UA/17545/01/02, UA/17545/01/03, UA/17545/01/04 від 12.08.2019) Полегшення негативних симптомів шизофренії має супроводжуватися по

Далі…
Login to Unlock

Карипразин: лікування симптомів шиз…Карипразин: лікування симптомів шиз…

(Реагіла® УКР: UA/17545/01/01, UA/17545/01/02, UA/17545/01/03, UA/17545/01/04 від 12.08.2019) Карипразин – це перший і єдиний антипсихотичний препарат, ефективн(Реагіла® УКР: UA/17545/01/01, UA/17545/01/02, UA/17545/01/03, UA/17545/01/04 від 12.08.2019) Карипразин – це перший і єдиний антипсихотичний препарат, ефективн

Далі…

Приєднатися до Клубу

Showing 0 result(s).
Please log in to see 0 more result(s).