У даному розділі:

Для лікарів

Для усіх

Маркери запалення та інфекції при шизофренії

    У даному розділі:

    Molecular Psychiatry

    Маркери спинномозкової рідини, які вказують на запалення та інфекцію, поєднані з шизофренією й афективними розладами: систематичний огляд та метааналіз
    Orlovska-Waast S et al.
    Molecular Psychiatry 2019; 24:869–887
    «Ми провели систематичний огляд даних імунологічних досліджень спинномозкової рідини (СМР) у пацієнтів із шизофренією та хворих, які страждають на афективні розлади…
    Отримані дані свідчать про те, що при шизофренії та афективних розладах можуть спостерігатися відхилення лабораторних показників СМР від норми, у тому числі існують ознаки порушення гематоенцефалічного бар’єру, з’являються маркери запалення. Проте, наявні дані не дозволяють зробити однозначний висновок, оскільки у всіх дослідженнях була присутня систематична помилка, принаймні, в певній мірі, й у більшості з них не були враховані спотворюючі чинники»

    У численних дослідженнях запалення та інфекцію пов’язують із підвищеним ризиком розвитку шизофренії та появи афективних розладів. Частина наукових робіт ґрунтується на вивченні спинномозкової рідини (СМР) у пацієнтів із шизофренією. Описуваний метааналіз Статистичне дослідження, яке об’єднує та оцінює результати кількох попередніх незалежних досліджень, щоб зробити висновок про конкретну область досліджень1 став першою спробою оцінити всі отримані дані, в яких розглядалася ймовірність виявлення слідів запалення або інфекції у спинномозковій рідині хворих на шизофренію. Був також розглянутий експеримент за участі здорових добровольців з метою підтвердити або спростувати інформацію про взаємозв’язок запалення/інфекції та розвитку шизофренії.
    Було знайдено 112 досліджень із наведеними даними про наявність відхилень у лабораторних показниках при аналізі спинномозкової рідини у пацієнтів, які страждають на психічні захворювання. До огляду включили 32 дослідження, які задовольняли усі наукові вимоги. Дані метааналізу виявили, що до 53% осіб із шизофренією та 44% хворих з афективними розладами мали підвищене співвідношення «СМЖ – сироватковий альбумін та загальний білок». Автори припустили, що це вказує на збільшення проникності гематоенцефалічного бар’єру (ГЕБ) Фізіологічний бар’єр між кровоносною системою і центральною нервовою системою2 або його дисфункцію, в результаті чого головний мозок стає вразливим до впливу шкідливих речовин у крові. У підгрупі осіб із шизофренією були також виявлені докази інтратекального синтезу IgGСинтез антитіл IgG в спинномозковій рідині . У 12% пацієнтів були виявлені олігоклональні смуги .
    Ці дані дозволяють зробити висновок про наявність поточного запалення або про сліди минулого запалення.
    Метааналіз показав, що у осіб із шизофренією спостерігається підвищений рівень інтерлейкінів (ІЛ) Група цитокінів, синтезованих в основному лейкоцитами. Є частиною імунної системи5 у спинномозковій рідині, зокрема ІЛ-6 та ІЛ-8, які опосередковують різні аспекти імунної відповіді. У осіб з афективними розладами достовірної відмінності у рівні цитокінів не спостерігалося.
    Підвищений рівень цитокінів у спинномозковій рідині, як правило, вказує на запалення в центральній нервовій системі (ЦНС), але периферичні цитокіни, такі як ІЛ-6, можуть проникати до ЦНС, якщо спостерігається підвищена проникність ГЕБ.
    Ці результати свідчать про те, що шизофренія та інші афективні розлади можуть бути пов’язані з патологією СМР, зокрема з дисфункцією гематоенцефалічного бар’єру та підвищеним рівнем маркерів запалення.
    Крім того, метааналіз засвідчив, що результати аналізу СМР відрізняються, і спотворюючі чинники не завжди враховувалися при інтерпретації результатів досліджень.
    Таким чином, неможливо зробити будь-які однозначні висновки з даного аналізу. Автори припустили, що в майбутньому довгострокові дослідження План дослідження, в якому суб’єкти слідують з плином часу з постійним або повторним моніторингом факторів ризику із застосуванням методів систематичного відбору зразків спинномозкової рідини та оцінкою великих груп пацієнтів дозволять зробити точніші висновки.
    Ознайомтеся з додатковою інформацією щодо діагностики шизофренії та інших факторів ризику, пов’язаних із шизофренією

    Джерела:

    1. Haidich. Meta‐Analysis in Medical Research.; 2010. doi:10.1002/9780470994894
    2. Daneman, Richard; Alexander P. The Blood‐Brain Barrier. Dev Med Child Neurol. 2015. doi:10.1111/j.1469-8749.1961.tb15323.x
    3. Mok MY, Chan EYT, Wong WS, Chak SL. Intrathecal immunoglobulin production in patients with systemic lupus erythematosus with neuropsychiatric manifestations [9]. Ann Rheum Dis. 2007. doi:10.1136/ard.2006.061069
    4. Deisenhammer F, Zetterberg H, Fitzner B, Zettl UK. The cerebrospinal fluid in multiple sclerosis. Front Immunol. 2019. doi:10.3389/fimmu.2019.00726
    5. Anestakis D, Petanidis S, Kalyvas S, et al. Mechanisms and αpplications of ιnterleukins in cancer immunotherapy. Int J Mol Sci. 2015. doi:10.3390/ijms16011691
    6. https://www.bmj.com/about-bmj/resources-readers/publications/epidemiology-uninitiated/7-longitudinal-studies [Accessed August 2019]
    Login to Unlock

    Шизофренія та спадковістьШизофренія та спадковість

    Один із міфів, пов’язаних із шизофренією, полягає в тому, що шизофренія вважається значною мірою спадковим захворюванням, й у зв’язку з цимОдин із міфів, пов’язаних із шизофренією, полягає в тому, що шизофренія вважається значною мірою спадковим захворюванням, й у зв’язку з цим

    Далі…
    Login to Unlock

    Механізм дії препарату Реагіла®Механізм дії препарату Реагіла®

    (Реагіла® УКР: UA/17545/01/01, UA/17545/01/02, UA/17545/01/03, UA/17545/01/04 від 12.08.2019) Терапевтичний ефект карипразину забезпечується комбінацією частков(Реагіла® УКР: UA/17545/01/01, UA/17545/01/02, UA/17545/01/03, UA/17545/01/04 від 12.08.2019) Терапевтичний ефект карипразину забезпечується комбінацією частков

    Далі…

    Приєднатися до Клубу

    Showing 0 result(s).
    Please log in to see 0 more result(s).