У численних дослідженнях запалення та інфекцію пов’язують із підвищеним ризиком розвитку шизофренії та появи афективних розладів. Частина наукових робіт ґрунтується на вивченні спинномозкової рідини (СМР) у пацієнтів із шизофренією. Описуваний метааналіз Статистичне дослідження, яке об’єднує та оцінює результати кількох попередніх незалежних досліджень, щоб зробити висновок про конкретну область досліджень¹ став першою спробою оцінити всі отримані дані, в яких розглядалася ймовірність виявлення слідів запалення або інфекції у спинномозковій рідині хворих на шизофренію. Був також розглянутий експеримент за участі здорових добровольців з метою підтвердити або спростувати інформацію про взаємозв’язок запалення/інфекції та розвитку шизофренії.
Було знайдено 112 досліджень із наведеними даними про наявність відхилень у лабораторних показниках при аналізі спинномозкової рідини у пацієнтів, які страждають на психічні захворювання. До огляду включили 32 дослідження, які задовольняли усі наукові вимоги. Дані метааналізу виявили, що до 53% осіб із шизофренією та 44% хворих з афективними розладами мали підвищене співвідношення «СМЖ – сироватковий альбумін та загальний білок». Автори припустили, що це вказує на збільшення проникності гематоенцефалічного бар’єру (ГЕБ) Фізіологічний бар’єр між кровоносною системою і центральною нервовою системою² або його дисфункцію, в результаті чого головний мозок стає вразливим до впливу шкідливих речовин у крові. У підгрупі осіб із шизофренією були також виявлені докази інтратекального синтезу IgGСинтез антитіл IgG в спинномозковій рідині . У 12% пацієнтів були виявлені олігоклональні смуги .
Ці дані дозволяють зробити висновок про наявність поточного запалення або про сліди минулого запалення.
Метааналіз показав, що у осіб із шизофренією спостерігається підвищений рівень інтерлейкінів (ІЛ) Група цитокінів, синтезованих в основному лейкоцитами. Є частиною імунної системи⁵ у спинномозковій рідині, зокрема ІЛ-6 та ІЛ-8, які опосередковують різні аспекти імунної відповіді. У осіб з афективними розладами достовірної відмінності у рівні цитокінів не спостерігалося.
Підвищений рівень цитокінів у спинномозковій рідині, як правило, вказує на запалення в центральній нервовій системі (ЦНС), але периферичні цитокіни, такі як ІЛ-6, можуть проникати до ЦНС, якщо спостерігається підвищена проникність ГЕБ.
Ці результати свідчать про те, що шизофренія та інші афективні розлади можуть бути пов’язані з патологією СМР, зокрема з дисфункцією гематоенцефалічного бар’єру та підвищеним рівнем маркерів запалення.
Крім того, метааналіз засвідчив, що результати аналізу СМР відрізняються, і спотворюючі чинники не завжди враховувалися при інтерпретації результатів досліджень.
Таким чином, неможливо зробити будь-які однозначні висновки з даного аналізу. Автори припустили, що в майбутньому довгострокові дослідження План дослідження, в якому суб’єкти слідують з плином часу з постійним або повторним моніторингом факторів ризику із застосуванням методів систематичного відбору зразків спинномозкової рідини та оцінкою великих груп пацієнтів дозволять зробити точніші висновки.
Ознайомтеся з додатковою інформацією щодо діагностики шизофренії та інших факторів ризику, пов’язаних із шизофренією