У даному розділі:

Для лікарів

Для усіх

Вірус Епштейна – Барр та шизофренія

    У даному розділі:

    Schizophrenia Bulletin

    Шизофренія пов’язана з аберрантною імунною відповіддю на вірус Епштейна – Барр
    Dickerson et al.
    Schizophrenia Bulletin 2019; vol. 45 no. 5 pp. 1112–1119, doi:10.1093/schbul/sby164
    «В осіб із шизофренією спостерігається підвищений рівень антитіл до деяких, але не до всіх, білків ВЕБ, що вказує на аберантну відповідь на інфекцію. Дана імунна відповідь може брати участь в імунопатології шизофренії та пов’язаних із захворюванням розладів».

    Причини: генетичні чи зовнішні чинники?

    Шизофренія – це тяжкий психоневрологічний розлад, причини якого не встановлені.
    Поряд із генетичними факторами, вплив зовнішнього середовища вважається тригером патогенезу шизофренії.
    Фактори-провокатори розвитку шизофренії:

    народження взимку або влітку;

    народження у місті;

    прееклампсія у матері;

    перинатальні та постнатальні інфекції.1,2,3,4,

    Крім того, потенційна роль інфекцій у причинності та розвитку шизофренії підтверджується взаємозв’язком між ризиком розвитку шизофренії і генами, які контролюють захисні функції організму та імунну відповідь.5,6


    Вірус Епштейна – Барр

    The Epstein-Barr virusThe Epstein-Barr virus

    Тривимірне зображення вірусу Епштейна – Барр

    Вірус Епштейна – Барр (ВЕБ) – це широко поширений вірус герпесу людини, здатний інфікувати центральну нервову систему.7
     ВЕБ дуже поширений. Вірус вражає більше 90% людей у всьому світі.8
    Інфекції ВЕБ пов’язані з низкою аутоімунних захворювань, у тому числі розсіяним склерозом.9


    Дослідники в США вивчили роль вірусу Епштейна – Барр у патогенезі шизофренії.10
    Вчені використовували метод, відомий як твердофазний імуноаналіз. При цьому вони проводили дослідження на антитіла до віріонів ВЕБ і визначення білків.
    Дослідники порівняли дані 432 пацієнтів із шизофренією та 311 випробовуваних, які не мали психічних розладів в анамнезі.
    Специфічні білки ВЕБ були досліджені методом визначення геномної послідовності, з розрахунком полігенного ризику розвитку шизофренії.
    Рівні антитіл у представників двох груп порівнювали за допомогою багатофакторного аналізу з використанням клінічних, генетичних і демографічних показників.


    Ймовірний новий фактор ризику розвитку шизофренії

    Дослідники виявили, що, порівняно з контрольною групою, у осіб із шизофренією спостерігалося наступне:

    1. вищий рівень антитіл до віріонів ВЕБ;
    2. підвищена реактивність до вірусних капсидних антитіл і білків ВЕБ (але не до ядерного антигену-1 ВЕБ або інших вірусів герпесу людини).

    Генетичний аналіз виявив наявність адитивного ефекту підвищеного рівня антитіл до віріонів ВЕБ і генетичної схильності до шизофренії.
    Фактично, дослідники виявили, що у пацієнтів із вищим рівнем маркерів обох типів ймовірність виявлення шизофренії збільшувалася у 8,5 разів.
    Дослідники прийшли до висновку, що в осіб із шизофренією спостерігається підвищений рівень антитіл до деяких, але не до всіх, білків ВЕБ. Це може вказувати на незвичайну або аберантну відповідь на інфекцію ВЕБ.
    Така реакція може бути пов’язана з імунним механізмом, залученим до патогенезу шизофренії.
    Таку зміну рівня антитіл до білків ВЕБ і специфічних білків ВЕБ можуть пояснити теорії, які вивчають активність вірусу та імунну відповідь організму-господаря.
    Стосовно даного вірусу різниця у відповіді на інфекцію може бути пов’язана з відмінностями в часі первинного впливу ВЕБ, геномного складу та патогенності збудника ВЕБ, а також із можливим повторним впливом дивергентних штамів ВЕБ. Особлива імунна відповідь на інфекцію ВЕБ також може бути пов’язана з генетичною схильністю людини або обумовлена впливом факторів зовнішнього середовища10.


    Принцип впливу ВЕБ на нервову систему, взаємозв’язок патогенезу шизофренії та вірусного навантаження на організм ще не до кінця вивчені.

    Одна з можливих гіпотез свідчить про те, що психіатричні симптоми можуть бути зумовлені нейрозапальною реакцією в головному мозку. Існують припущення щодо зміни принципів взаємодії між нейротрансмітерними рецепторами в головному мозку. Дані патологічні процеси були виявлені при низці аутоімунних розладів .11
    Аутоантитіла до глутаматних рецепторів раніше були визначені у пацієнтів із неврологічними та/або аутоімунними захворюваннями. До них належать антитіла до NR2-субодиниці NMDA-рецептора.
    Було показано, що вони можуть призводити до порушення роботи центральної нервової системи. Дані антитіла також виявляють у пацієнтів із шизофренією.
    Вважається, що саме антитіла до NR2-субодиниці NMDA-рецептора здатні знищувати нейрони шляхом активації NMDA-рецепторів та індукції «ексайтотоксичності» (патологічного процесу, який призводить до пошкодження та загибелі нервових клітин). А це може провокувати когнітивні порушення11.

    Neuron cells sending electrical chemical signalsNeuron cells sending electrical chemical signals

    Тривимірне зображення нейронів, які передають електричні та хімічні сигнали


    Наведені дані та вибір тактики лікування шизофренії

    Існує безліч рекомендацій для лікування ВЕБ, включно із застосуванням противірусних препаратів та ліків, які здатні модулювати імунну відповідь.12
    Вивчення проблеми, отримання нової інформації про роль інфекції ВЕБ у патогенезі шизофренії може призвести до розробки нових методів профілактики і лікування шизофренії.

    Джерела:

    1. Ursini G, Punzi G, Chen Q, et al. Convergence of placenta biology and genetic risk for schizophrenia. Nat Med. 2018;24:792–801.
    2. Paksarian D, Trabjerg BB, Merikangas KR, et al. The role of genetic liability in the association of urbanicity at birth and during upbringing with schizophrenia in Denmark. Psychol Med. 2018;48:305–314
    3. Radua J, Ramella-Cravaro V, Ioannidis JPA, et al. What causes psychosis? An umbrella review of risk and protective factors. World Psychiatry. 2018;17:49–66.
    4. Yolken R, Torrey EF, Dickerson F. Evidence of increased exposure to Toxoplasma gondii in individuals with recent onset psychosis but not with established schizophrenia. PLoS Negl Trop Dis. 2017;11:e0006040.
    5. Schizophrenia Working Group of the Psychiatric Genomics C. Biological insights from 108 schizophrenia-associated genetic loci. Nature. 2014;511:421–427.
    6. van Os J, Rutten BP, Myin-Germeys I, et al. Identifying gene environment interactions in schizophrenia: contemporary challenges for integrated, large-scale investigations. Schizophr Bull. 2014;40:729–736
    7. CDC EBV website: https://www.cdc.gov/epstein-barr/about-ebv.html
    8. Smatti et al., Epstein–Barr Virus Epidemiology, Serology, and Genetic Variability of LMP-1 Oncogene Among Healthy Population: An Update. Front Oncol. 2018; 8: 211.
    9. Hassani A, Corboy JR, Al-Salam S, Khan G. Epstein-Barr virus is present in the brain of most cases of multiple sclerosis and may engage more than just B cells. PLoS One. 2018;13:e0192109
    10. Dickerson et al., Schizophrenia is Associated With an Aberrant Immune Response to Epstein–Barr Virus Schizophrenia Bulletin vol. 45 no. 5 pp. 1112–1119, 2019 doi:10.1093/schbul/sby164
    11. Levite M. Glutamate receptor antibodies in neurological diseases: anti-AMPA-GluR3 antibodies, anti-NMDA-NR1 antibodies, anti-NMDA-NR2A/B antibodies, anti-mGluR1 antibodies or antimGluR5 antibodies are present in subpopulations of patients with either: epilepsy, encephalitis, cerebellar ataxia, systemic lupus erythematosus (SLE) and neuropsychiatric SLE, Sjogren’s syndrome, schizophrenia, mania or stroke. These autoimmune anti-glutamate receptor antibodies can bind neurons in few brain regions, activate glutamate receptors, decrease glutamate receptor’s expression, impair glutamate-induced signaling and function, activate blood brain barrier endothelial cells, kill neurons, damage the brain, induce behavioral/ psychiatric/cognitive abnormalities and ataxia in animal models, and can be removed or silenced in some patients by immunotherapy. J Neural Transm (Vienna). 2014;121:1029–1075.
    12. Bayraktar UD, Diaz LA, Ashlock B, et al. Zidovudine-based lytic-inducing chemotherapy for Epstein-Barr virus-related lymphomas. Leuk Lymphoma. 2014;55:786–794.
    Login to Unlock

    Складність встановлення діагнозуСкладність встановлення діагнозу

    Через відсутність інформативності лабораторної, променевої діагностики при підозрі на розлади шизофренічного спектру, основна увага лікаря маєЧерез відсутність інформативності лабораторної, променевої діагностики при підозрі на розлади шизофренічного спектру, основна увага лікаря має

    Далі…
    Login to Unlock

    Загострення шизофренії: застосуванн…Загострення шизофренії: застосуванн…

    (Реагіла® УКР: UA/17545/01/01, UA/17545/01/02, UA/17545/01/03, UA/17545/01/04 від 12.08.2019) Після постановки діагнозу шизофренії лікуючим лікарям, пацієнтам т(Реагіла® УКР: UA/17545/01/01, UA/17545/01/02, UA/17545/01/03, UA/17545/01/04 від 12.08.2019) Після постановки діагнозу шизофренії лікуючим лікарям, пацієнтам т

    Далі…

    Приєднатися до Клубу

    Showing 0 result(s).
    Please log in to see 0 more result(s).